ЛІКУВАННЯ АНОРЕКСІЇ

Анорексія - це нервовий розлад, при якому відбувається часткова або повна відмова від харчування і відсутній апетит. Це і є головними симптомами хвороби, які супроводжуються проблемами в функціонуванні нервової системи, обміну речовин й іншими порушеннями. Діагностування і лікування ускладнюється тим, що більшість хворих не звертається до спеціалістів поки анорексія не досягне своєї критичної точки. Сумна статистика говорить, що 20% людей з цією хворобою помирає від серйозних змін внутрішніх органів і виснаження. Через психологічні проблеми половина хворих вдається до суїциду.

По яких ознаках можна виявити анорексію? Найчастіше анорексія стає помітна, коли людина втрачає значну вагу. Та це вже один з найкритичніших періодів.

До цього, можна помітити хворобу в прояві таких ознак:

Пацієнт панічно боїться набрати вагу;
Ваги - кращий друг. Часті зважування до декількох разів на день;
Весь вільний час спрямований на схуднення - підрахунок калорій, дієту та ін.;
Людина не задоволена своїм зовнішнім виглядом, жаліється на зайву вагу навіть при її повній відсутності;
Після прийомів їжі застосовуються послаблювальні та сечогінні препарати;
Навіть при слабкості великі фізичні навантаження, постійні тренування;
Відмова від м'яса, жирних продуктів на користь овочів і фруктів.

Анорексія часто зустрічається у віковий період 12 – 20 років, коли людина починає вибудовувати стосунки з соціумом. Саме в цей час, батькам потрібно звернути особливу увагу на поведінку підлітків. Незадоволення своєю зовнішністю, в основному без об’єктивних причин, призводить до вивчення інформації про дієти, боязні ожиріння. Важливо, слідкувати за ознаками анорексії і помічати зміни у поведінці: втрату звичного кола спілкування, таємничість, проблеми зі сном, роздратування, вільний одяг, ну і звісно зменшення ваги.

Що може стати причинами виникнення анорексії?

Причини анорексії, питання, яке довгий час вивчалося спеціалістами. Так, в основному виділяють наступні групи симптомів:

Вроджені якості характеру. Наприклад, підвищенна чутливість, емоційність, тривога, схильність до перфекціонізму;
Психологічні причини. Невпевненість у собі і незадоволення тілом, нездатність контролювати своє життя, відсутність навичок регулювати інтенсивні емоції;
Фізіологія. Дисбаланс гормонів, в основному порушення виділення гормону – греліну, що регулює голод і ситість;
Нейрофізіологічні причини. Сюди відносять особливості функціонування частин мозку, що відповідають за отримання задоволення, відчуття ситості, сприйняття смаків. При цьому, можлива підвищена активність зони, якій належить формування і укріплення звичок;
Спадковість. Така причина – генетичного зв’язку, підтверджена цілим рядом досліджень.

Всі причини хвороби з’являються на фоні неприйняття власного тіла. Якщо при цьому людина знаходиться в постійних конфліктах, стресових ситуаціях, формується тривожне занепокоєння вагою.

Симптоми і лікування хвороби

Надмірна зацикленість на схуднення не є єдиним симптомом анорексії, крім нього з’являються й інші: поганий сон, м’язові спазми і атрофія, сухе волосся, бліда шкіра, поганий настрій, головні болі, западають очі і помітні пігментні плями. На критичній стадії можливе випадіння волосся та зубів, втрата свідомості, порушення менструації та втрата сексуального потягу. Розлад харчової поведінки не обмежений незадоволенням своїм зовнішнім виглядом. Навіть, невчасне звернення за допомогою тягне за собою багато проблем. Мозок отримує недостатньо харчування, знижується концентрація уваги, погіршується пам’ять, турбують перепади настрою, поступово формується депресія. Крім цього, значно знижується імунітет, що тягне за собою ускладнення зі здоров’ям у різних проявах. Важливо, зупинити втрату ваги, відновити водний баланс і правильні пропорції електролітів у крові. Головне ж завдання – переконати хворого, що проблема є і потрібно пройти лікування. Важливо змінити уявлення про красу і норму у вазі, в чому і допоможуть кваліфіковані психологи. Медикаментозне лікування спрямоване на відновлення правильної роботи організму та окремих, пошкоджених органів, нормалізації стану пацієнта.